Опис досвіду роботи

Опис досвіду роботи вчителя правознавства Медведчук О. В.

Радість відкриття,здивування перед істиною,

                                                         здобутою власними силам, дає людині

                                                          самоутвердження, переживання гордості,

                                                          поваги до самого себе.

                                                                                         ( В. О. Сухомлинський)

Нині в Україні відбувається становлення громадянського суспільства, державної правової системи. Демократизація суспільних відносин сприяє активності особи як суб’єкта цих відносин. Це зумовлює необхідність отримання учнями знань про державно-правові явища, які є одним з провідних засобів впорядкування суспільних відносин і без яких сьогодні не може обійтися жодна  людина.Великому німецькому філософу ХІХ ст. Еммануїлу Канту належать досить багатозначні слова: „Два винаходи людини можна вважати найскладнішими: мистецтво управляти та мистецтво виховувати”. І сьогодні учителю, як нікому іншому, належить досконало володіти обома мистецтвами, щоб виховати інноваційну особистість учня: духовно багату, соціально адаптовану, фізично здорову, громадянина-патріота, який розуміє своє значення у розбудові громадянського суспільства, бачить своє місце в ньому, самостійно обирає шлях, напрямок руху до сприйняття демократичних цінностей навіть у тому разі, якщо цей шлях буде тернистим.” 

         Життя сучасного українського суспільства у наш час зазнає глибинних змін,  зумовлених особливостями культурного, економічного та політичного розвитку країни і світу. Світ сьогодні – це демократія, глобалізація, стрімкі соціально-культурні перетворення, інформаційний бум.

В розбудові Української незалежної держави постає таке першочергове завдання, як формування світоглядної  позиції, національної самосвідомості, відродження духовності та історичної пам’яті українського народу. В умовах суперечливого процесу розвитку суспільних відносин, зростання ролі і значимості суб’єктів цих відносин: людини, громадянина, особистості, постає необхідність пошуку оптимальних шляхів функціонування, збагачення духовного життя суспільства, і, насамперед, молоді.

Важлива роль у формуванні соціально орієнтованої особистості та становленні її громадянської активності належить школі і вчителю. Я – вчитель правознавства  не тільки за дипломом, а й за покликанням, і своєю професією дуже пишаюся. Особливість моєї професії в тому, що щодня й щогодини несу учням знання. Я – вчитель, і тому переконана, що моя робота, знання та вміння необхідні людям, яким завтра вступати в самостійне життя. Моє професійне кредо - постійний пошук, самовдосконалення, адже, навчаючи інших, я навчаюся сама.

Сьогодні вчитель має подбати про те, щоб сформувати зрілу особистість, яка вміє працювати на результат, здатна до певних соціально значимих досягнень. У цих умовах актуальною є зміна парадигми навчання від репродуктивного навчання до навчання як діяльності, що потребує аналізу, порівняння, оцінних суджень, генерування ідей, висування гіпотез, співробітництва. За цих умов роль учителя полягає не в передачі готових знань, умінь та навичок учням, а в організації такого процесу навчання, у якому учень спирається на особистий потенціал, включається у спільну діяльність учня та вчителя, що спрямована на індивідуальну самореалізацію та розвиток особистісних якостей учня у ході засвоєння навчального матеріалу.

Виходячи із закладеного в особистісно орієнтованому навчанні потенціалу у формуванні особистості, а також із усвідомлення актуальності для цивілізаційного поступу України процесу виховання патріотів з активною громадянською позицією, я обрала проблему, над якою працюю в ході своєї роботи:“ Формування громадянської компетентності на уроках правознавства”.Адже  формування   громадянської компетентності  учнів  і є найактуальнішою темою, що сприяє реалізації завдань сьогодення :

·        забезпечення умов для розвитку творчої особистості дитини, її  світоглядної  позиції;

·        виконання завдань Національної доктрини розвитку освіти;

·        сприяння позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

·        забезпечення особистісно орієнтованої моделі навчання

Людина - унікальна особистість і саме це є одним з основних        

постулатів особистісно  орієнтованого навчання. Головними компонентами цього підходу є визнання унікальності кожного учня та його індивідуальної навчальної діяльності. Тут роль вчителя полягає не в передачі знань, умінь і навичок, а в організації такого освітнього середовища, яке дозволяє учневі спиратися на свій потенціал і відповідну технологію навчання. Вчитель і учень створюють спільну освітню діяльність, яка спрямована на індивідуальну самореалізацію учня і розвиток його особистісних якостей. 

Маю стійке переконання, що кожний справжній вчитель повинен формувати свою власну педагогічну систему, яка допоможе створити найкращі умови для отримання знань учнями, перетворення здобутих знань на переконання і застосування їх у життєвих ситуаціях. Завдання моє, як вчителя, - обрати педагогічні стратегії, що забезпечать здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, продуктивно розв’язувати в повсякденному житті реальні проблеми.

Питання, над яким працюю: «Формування громадянської компетентності особистості, яка вміє самостійно мислити і буде озброєна необхідними для цього знаннями і вміннями».

Актуальність досвіду:

ХХІ століття обумовило технологізацію численних галузей виробництва, неухильно ввійшло у сферу культури, гуманітарних галузей знань. Переді мною постало складне завдання: як виховати особистість, яка буде конкурентоспроможною на ринку праці після закінчення школи, відчуватиме себе як особистість серед інших особистостей, розумітиме свої права і знатиме на що сподіватися від дорослих, від держави,  яка гарантує ці права.

У процесі викладання правознавства замислилася над питаннями:

1.     Роль і місце правової освіти і правового виховання в школі.

2.     Відповідальність учителя за впровадження інновацій в навчально-виховний процес.

3.     Захищаючи людей, чиї права порушені, чи не варто навчити їх цих прав?

Поставлені питання дали можливість методом пошуку та аналізу зробити наступні  висновки:

по-перше, курс правознавства повинен вивчатися з першого класу;

по-друге, таке вивчення буде неможливим, якщо в школі не створено демократичної атмосфери;

по-третє, вивчення даного курсу має бути не тільки теоретичним, а й практичним.

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ   УЧНІВ:

·        намагаюся   зробити процес навчання простим і поетапним, що приносило б задоволення для учнів і вчителя і компенсувало в певній мірі вплив негативних психологічних і соціальних чинників;

·        сприяю  формуванню особистості на основі природних здібностей кожної дитини, щоб у дорослому віці вона могла займатися улюбленою справою;

·        головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку я  фор­мую. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета;

·        активний учень — завтрашній активний член суспільства;

·        за  можливістю   ставлю  учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення роз­біжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням;

·        допомагаю   учням оволодіти найбільш продуктивними методами на­вчально-пізнавальної діяльності, навчаю їх вчитися;

·        намагаюсь  якомога  частіше використовувати питання «чому?», щоб на­вчити мислити,  встановлювати причинно-наслідкові зв'язки;

·        пам'ятаю, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто засто­совує на практиці;

·        привчаю  учнів думати та діяти самостійно. Відходжу  від механічних переказів, дослівного відтворення;

·        творче мислення розвиваю всебічним аналізом проблем, пізнаваль­ні задачі разом з учнями  розв'язуємо кількома способами, практикую творчі завдання;

·        слід­кую за способом та формою висловлення думки учнів;

·        намагаюсь частіше показувати учням перспективи їх навчання;

·        використовую схеми, плани, таблиці, щоб забезпечити засвоєння системи знань;

·        працюю над  встановленням  логічних зв'язків, прослідковую головну думку;

·        у   процесі навчання намагаюсь  враховувати  індивідуальні особливос­ті кожного учня, об'єднувати  в диференційовані підгрупи учнів з одна­ковим рівнем;

·        вважаю необхідним вивчення  і врахування  життєвого  досвіду учнів, їх інтересів;

·        намагаюсь вчасно реагувати на останні наукові досягнення із свого пред­мета;

·        заохочую дослідницьку роботу школярів;

·        даючи завдання на випередження, враховую рівень знань, умінь та навичок учнів ( один може знайти інформацію в підручнику чи за допомогою додаткової літератури, а другий цю ж інформацію знайде в Інтернет джерелах і вже зможе проаналізувати та зробити висновки);

·        якщо учень має власну думку аргументовано  її доводить та відстоює, я її поважаю, навіть якщо вона не збігається з моїм баченням;

·        завжди бачу в учнях особистості, шаную їх думки, почуття, право на свободу вибору, визначаю їхню неповторність, право на співтворчість;

·        на прикладі суспільного, історичного розвитку, наведення прикладів,  працюю над доведенням  необхідність наукових знань, які вивчаються в школі. Навчаю так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю;

·        пояснюю школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих пла­нів.

Науковим підґрунтям моєї педагогічної діяльності є концепції,  дослідження, а також досвід:

·                у галузі особистісно-орієнтованого навчання  – Ш.Амонашвілі, К.Баханова, І.Якиманської,   С. Подмазіна;

·        принципів виховного навчання – Е.М. Ільїна, В.О.Сухомлинського;

·        засад чіткої організації навчального процесу  – В.Ф. Шаталова.

Із метою успішного здійснення інноваційної педагогічної діяльності я вивчаю досвід навчальних закладів нового типу з різних регіонів України за допомогою опрацювання навчально-методичних матеріалів ВГ «Основа», фахового журналу «Викладання     історії   та правознавства в школі» .

Технологія досвіду. Викладання уроків правознавства має ряд особливостей. Пов’язано це з тим  , що предмет для учнів новий  вивчається лише протягом двох років, а охопити об’єм матеріалу потрібно значний. Крім того, вчитель має навчити учнів культури правової поведінки, виховати в них повагу до законів і держави, в якій вони живуть. Тому прагну проводити уроки різних видів і типів. Нерідко використовую і опорні конспекти,бо матеріал цього курсу учням 9-х класів дається дуже важко. Перші теми особливо лякають, адже там скільки нових незнайомих термінів. Тому з темою "Держава. Суспільство. Право" ми  з учнями працюємо разом, складаємо опорні конспекти, які допомагають їм краще засвоїти матеріал, побачити тему всю перед собою( додаток 1). На уроках правознавства застосовую й інтерактивні методи, а саме: "Займи позицію", "Народна трибуна", "Парламентські слухання", "Метод ПРЕС" тощо. Головне завдання таких уроків підвищити правову культуру учнів, забезпечити їх необхідним обсягом знань. Такі знання сприяють соціалізації підлітків.

Суттєво допомагають соціалізації учнів юридичні задачі (життєві конкретні ситуації, які потребують юридичного розв'язання), адже до обговорення залучаються всі учні класу, особливо коли ситуація торкається безпосередньо однокласників. Задачі використовую на перевірку домашнього завдання, на закріплення знань, під час повторювально-узагальнюючих уроків.

Діти охоче складають юридичні задачі вдома, на уроці. Наприклад, опрацювавши тему "Політичні права громадян України" ми розв'язували подібні задачі:

Ø       * Громадянин Панченко надіслав заяву до обласної державної адміністрації зі скаргою про недостатнє опалення в квартирі в зимовий період (температурний стовпчик ледь сягає +16⁰С). Через 40 днів він отримав відповідь, що дане питання не є у  компетенції ОДА. Дайте оцінку ситуації.В учнів на кожному уроці є «записничок ділової людини», де нотуються з певною періодичністю найцікавіші новини життя країни, області, району, села. Це передбачає постійний перегляд ними новин чи навіть аналітичних передач для учнів старших класів для ознайомлення з подіями політичного життя країни.

Ø Іншим важливим елементом будь-якого уроку правознавства є обов’язкова наявність акценту на політичну історію країни, а особливо – розгляд основних етапів українського державотворення.

Ø Це в свою чергу нерозривно пов’язано міжпредметними зв’язками з історичними науками, бо задовго до вивчення правознавства учні орієнтуються в таких юридичних термінах, як форма правління, ознаки держави, зовнішній і внутрішній суверенітет.

Ø На моїх уроках учні в основному працюють відповідно в трьох режимах: спільно з учителем, з учителем індивідуально і самостійно під керівництвом вчителя.

Ø Учні старших класів оформляють тематичні папки «Робочі матеріали з курсу правознавства». Впродовж років навчання в старших класах накопичують матеріали юридичного змісту, витяги з Законів України, таблиці, схеми, діаграми, повідомлення, реферати, з якими виступають перед учнями школи.

Невід’ємною складовою формування особистості, яка вміє самостійно мислити є показ на основі запропонованих видів роботи того, як країни турбується про своїх громадян, цитуючи ст.1 Основного Закону, де Україна проголошується суверенною, правовою і соціальною державою (зважаючи на труднощі сучасного періоду, можливо, виховую майбутніх опозиціонерів, але ж здорова, мудра політична опозиція – необхідна умова будь-якого демократичного режиму країни) повертаємося  до основ наукових досліджень, бо, крім історизму та синхронності, розглядаємо універсальний метод об’єктивності, зваживши на аргументи «за» і «проти».

Вчитель  правознавства у  сучасній  школі – один з важливих суб’єктів навчального процесу, від якого залежить, наскільки грамотно і вірно буде організовано правове навчання. Саме  вчитель має відігравати важливу роль, допомагаючи молоді стати проінформованими, активними, відповідальними громадянами, творцями демократичного суспільства та  правової держави. Задля виховання особистостей,  які можуть приймати самостійні рішення, знаходити свій шлях в новому оточенні та  в новій реальності, що швидко змінюється, система шкільної освіти також має бути  сучасною, застосовувати нові методи та технології навчання.

У зв’язку з цим актуально і методично  використовую графопроектори на уроках права, тому що їх використання формує такі вміння: передавати зміст тексту в стислому або розгорнутому вигляді відповідно з метою навчального завдання;  проводити інформаційно – смисловий аналіз тексту;  складати план, тези конспекту.

Використовуючи мультимедійні презентації вчитель може анімувати  найбільш важливу інформацію на слайді . Рух окремих частин слайда приверне увагу учня. Презентація дозволяє ілюструвати розповідь, зробити урок більш організованим,  наочним,   цікавим,  мобільним.

Мультимедійні  презентації учнів – організація самостійної роботи,  що дозволяє розширювати і поглиблювати знання учнів, проводити величезну дослідницьку роботу, проявляти творчий підхід до досліджуваної теми.

Власний  досвід роботи показав, що при створенні учнями комп’ютерних презентацій, формуються найважливіші в сучасних умовах навички:

- критичне осмислення інформації;

- виділення головного в інформаційному повідомленні;

-  систематизування та узагальнення матеріалу;

- використання Internet-ресурсів: додатковий матеріал (тексти, діаграми, схеми, відео – матеріали).

Даний вид навчальної діяльності також дозволяє розвивати в учня логічне мислення. У процесі демонстрації презентації учні набувають досвіду публічних виступів, який, безумовно, стане в нагоді в їх подальшому житті; включається елемент змагання, що дозволяє підвищити самооцінку учня.

Крім підвищення мотивації, наочності і створення емоційного настрою, використання комп’ютерних графопроєкторів  на уроках правознавства  дозволяє підвищити ефективність діяльності вчителя та учнів.(додаток  2)

Але у своїй роботі нерідко стикаюсь і з труднощами. Не всі діти можуть засвоїти та зрозуміти складні юридичні терміни,сформулювати власну думку. Деякі з них не цікавляться політичним життям країни. Оцінюючи результати, опираючись на власний  досвід роботи, можу зробити висновок, що в учнів підвищується мотивація до вивчення нового матеріалу, коли на уроці застосовуються ігрові елементи,нетрадиційні підходи щодо висвітлення тієї чи іншої проблеми. Тому кожен урок намагаюсь урізноманітнювати, зацікавлювати пасивних учнів, спонукати їх до колективної співпраці.

   Для перевірки ефективності своєї роботи проводжу анкетування серед учнів 9-10 кл. на тему:  «Чи знаю я свої права», « Чи варто вивчати правознавство в школі». Приємно усвідомлювати, що з роками у дітей підвищується правосвідомість .75% учнів 9-10 кл. вважають вивчення права потрібним, знають свої права та обов»язки. Решта-25%- отримують знання з інших джерел.

Прослідковуючи динаміку  успішності старшокласників за останні три роки, можна побачити ( додаток 3):

2010-2011-----10 кл.-56% ;     9 КЛ.-43%;

2011-2012----            -57%;              -43%;

2012-2013----            -58%;              -45%.

      Стійке зростання зацікавленості учнів правовими процесами як у світі, так і в Україні. Учні беруть активну участь у формуванні інформаційного простору занять з права , краще оперують набутими на заняттях  знаннями для аналізу економічних та суспільно-політичних процесів в Україні та світі, обирають за програму особистого вдосконалення життєвий шлях історичних та політичних діячів – представників світової та української еліти.

Заняття з правознавства вимагають не тільки роботи на уроках, а й у позаурочний час. Позакласна робота має більший виховний вплив ніж уроки. Кожного року проводжу  тематичні тижні з правознавства. Практикую проведення брейн - рингів, КВК, турнірів, зустрічей із працівниками міліції  (за  можливістю). Із задоволенням змагаються 9  клас з 11 чи 10, відгадують головоломки   учні  5-8 класів, розв'язують казкові задачі учні 1-4 класів.        Учні беруть участь в  конкурсах  різних  рівнів. Завжди беруть участь в олімпіадах шкільних, районних.

Учні беруть активну участь у підготовці та проведенні шкільних виховних заходів патріотичного спрямування, присвячених відзначенню річниць Перемоги у Великій Вітчизняній війні, вшануванню Пам’яті жертв Голодоморів.

         Важливу роль у формуванні соціально-зорієнтованої особистості, в становленні її громадянської позиції відіграє педагогічно спрямована виховна робота в школі. Вона дає можливість дітям ознайомитися з історією, культурою та традиціями свого народу, сприяє вихованню гордості за свою країну, народ, прищеплює молоді громадянські риси та якості. У позакласній роботі з предмета використовую різноманітні форми патріотичного виховання школярів , такі , як тематичні годині, круглі столи, усні журнали. На мою думку, дуже ефективними є зустрічі з цікавими людьми. Вони несуть пізнавальне навантаження, створюють позитивний мікроклімат.

За роки  педагогічної праці дійшла висновку, що матимемо очікуваний результат, якщо знання закону і права будуть ґрунтуватися на системній колективній роботі ,починаючи з початкових класів.

Зважаючи на те,  що наша школа загальноосвітня і на викладання правознавства відводиться лише 1 година в 9 класі та 1 година в 10 класі  спільно з класоводами, класними керівниками, вчителями працюю за колективною системою, яка складає такі взаємопов’язані процеси:

-         формування правових знань

-         правове виховання

-         профілактична робота  і має такі розділи:

1.    Формування правових знань і виховання на уроках правознавства (9 клас), охорони життя і здоров’я (1 – 11 класи), в процесі індивідуальної роботи педагогів з учнями.

2.    Правове виховання та профілактична робота в системі позашкільної та позакласної діяльності.

3.    Робота штабі з профілактики та попередження правопорушень серед учнів.

4.    Правоосвітницька робота з батьками.

5.    Роль класних керівників по організації оптимальних форм і методів правового виховання учнів

6.    Робота з дітьми пільгових категорій

7.    Робота шкільної бібліотеки

8.    Шкільний психолог в системі правової освіти та виховання

9.    Робота адміністрації школи по організації правової освіти та вихованні, впровадженні передових систем і технологій.

На перший погляд здається, обрана мною тема не нова. Але сьогоднішній день гостро поставив переді мною проблему єдності теорії і практики у підготовці учня до життя. В школі має місце суперечність, яка в сучасних умовах поглиблюється між зростаючими вимогами суспільства до особистості і професійної компетенції мене, як учителя. Якщо теоретичний аспект знайшов своє втілення в наукових розробках, то щодо практичної сторони спостерігається другорядність сприйняття.

Тому інноваційним напрямом своєї діяльності я обрала «єдність теорії і практики у підготовці учнів до життя». 

ВИСНОВКИ. Щоденна робота в школі, у позашкільних закладах – є правовиховна тому, що всі уроки, заходи підпорядковані НПА (нормативно -  правовим актам). Процес навчання, виховання направлений на підвищення правової культури, правової психології дітей, тому що правова культура – це не тільки знання, розуміння і психологічне сприйняття чинного права, а й поведінка дитини в межах чинної правової моделі.

В сучасних умовах в нашому суспільстві поширеним явищем є правовий нігілізм, тому в вихованні підлітків ми звертаємо  увагу на процес зміцнення  законності в нашій державі. Будуємо навчальну, виховну роботу цілеспрямовано,  повсякденно систематично впливаючи на свідомість учнів з метою підвищення правомірної поведінки.

Результат є, вже декілька років учні нашої школи не скоїли правопорушень, ні один учень не був взятий на облік.

Як показує аналіз всіх правовиховних заходів, що основними вимогами до правовиховної роботи повинні бути – набуття дитиною основ правових знань, необхідність формування у свідомості переконань, настанов, мотивів активної правомірної поведінки. В цьому нам допомагають працівники правоохоронних органів,юстиції,з якими плідно працюємо, проводимо зустрічі, готуємо тексти  для учнів школи, запрошуємо на шкільні заходи, вони надають юридичні консультації як дітям, так і батькам, допомагають складати заяви, клопотання, пропозиції, за що ми їм дуже вдячні, особливо працівникам міської центральної бібліотеки, які приймають участь у підготовці шкільних заходів.

Молода людина, закінчивши школу, повинна бути озброєна теоретичними знаннями і вміннями, вміти самостійно мислити, приймати рішення. Плануючи урок, чітко формулюю для себе, чому учням важливо здобути знання та навички з даної теми і як вони можуть знадобитися їм у житті.